Прапор Філіппін офіційно прийнятий в 1898 безпосередньо перед початком філіппінсько-американської війни. Повторно був затверджений у 1936 році та закріплений у статусі «національний». При цьому законодавчо передбачено ще військовий варіант прапора, який використовується під час оголошеної військової мобілізації.
Прапор Філіппіни: фото
Візуально складається з трьох роздільних кольорів: білого, синього, червоного. На білому тлі також знаходиться жовте сонце з 8 променями і три зірки. Промені символізують провінції Філіппін. А ось зірки — три основні народи, які й створили наприкінці 20 століття окрема держава.
Кольори прапора Філіппін символізують таке:
- Синій – патріотизм народу;
- Червоний – мужність держави;
- Білий — символ світу.
Вважається, що автором цього полотнища є Еміліо Агінальдо, який у 1899 році став першим президентом створеної держави. А для церемонії проголошення незалежності його відповідне полотно пошила племінниця Хосе Ріалі — одного з національних філіппінських героїв, який жив ще в період іспанської окупації. І воно, до речі, збереглося дотепер. Зараз цей прапор знаходиться у розпорядженні музею Багіо-Сіті.
А ось на прапор Філіппіни релігія аж ніяк не впливає, хоча в деяких історичних зведеннях вказується зворотне. Основна маса населення — християни, з яких близько 80% — це католики.
Прапор Філіппін під час війни
Філіппіни – це єдина країна у світі, в якій використовується окремий прапор під час військової експансії. Синю та червону смугу міняють місцями (червоний зверху, синій – внизу).
І саме він використовувався під час філіппінсько-американської війни наприкінці 19 століття. Аж до 1901 року він же застосовувався як офіційний герб, але після перемоги американців був визнаний як неприпустимий символ і за зберігання його копій або навіть художніх зображень прирівнювалося до державної зради.
Історія прапора Філіппін
У нинішньому вигляді прапор було затверджено під час прочитання Делкарації про незалежність Філіппін (червень 1989 року). Історія стверджує, що тоді було затверджено християнство як основна релігія протягом, підтримуване тодішнім правителем Еміліо Агінальдо на чолі державної палати.
У той же період на території нинішньої держави була сформована патріотична організація Катіпунан, похідна від Ку-Клус-Клану. Їх затверджений прапор — це червоний прапор із білим сонцем та зображенням 3 літер «К». Проте фракція була представлена двома незалежними організаціями:
- Магдівангу;
- Магдало.
І у кожної їх прапор дещо відрізнявся. Тільки в 1987 році вони прийняли спільний прапор — біле сонце на червоному тлі із зображенням літери «А» на філіппінському доіспанському алфавіті (тоді вже не використовувався повсюдно).
У 1901 року поточний варіант прапора було заборонено до 1920 року. А далі почалася японська окупація Філіппін, після якої національним був визнаний японський прапор — червоне сонце на білому тлі. Щоправда, тривало все це лише один рік, після чого влада знову перейшла до основного чину держави. Тоді повернули зображення національного прапора і таким воно було до 1960 років.
Надалі прапор ще кілька разів змінювали, коли управління державою перейшло до представників Катіпунан (на той момент вже неіснуючого, оскільки основний розпуск відбувся ще 1897 року). На початку 1962 року прапор знову затвердили і з того часу він залишається незмінним.
Цікаво ще й те, що у Декларації технічного опису точних кольорів державного прапора та прапора немає. З цієї причини якийсь час замість синього використовувався світло-блакитний. Такий варіант можна зустріти на численних фото 1960 – 1970 років. Червоний деякий час був багряним, а потім яскраво-насиченим. Отже, прапор Філіппін вперше було затверджено наприкінці 19-го століття. Після — його неодноразово забороняли, змінювали, але за підсумком залишили перший варіант, прийнятий разом із Декларацією про незалежність держави. У середині 2000-х років ЗМІ повідомляли, що влада країни розглядає варіант відмовитися від військового варіанту прапора. Але такий законопроект за підсумком навіть не розглядали.
